За день, три місячні зарплати

 

За день, три місячні зарплати

Якось підрахував, що за своє життя я 72 рази починав якусь комерційну справу. З них залишилися сталими дві, одна існує впродовж 20 років, інша – 10. Хоча і вони мають не регулярний характер, проте коли є, тоді наганяють втрачене. Переважна частина цих справ були піонерськими, буквально фізично я був першим  в багатьох темах, був інноваційним і гадав що буду прогресивним. Втім, я випереджав час  років на 10 як мінімум.  Наприклад розведення равликів Helix pomatia Linnaeus (1989-1991). Чи втілення в країні соєвого молока, тофу та ін. похідних від цього молока і ввезення з Канади в 1994 році  промислового обладнання. Чи вирощування еко-трав, пряних  та екзотичних спецій і продаж їх живими в горщиках чи нарізаними в маркетах (2007). Всі ходили дивувалися, фотографувалися, брали інтерв'ю, а продукція залишалася в’янути на полицях супермаркету. Зараз піди в будь-який супермаркет і в порядку речей купуєш кінзу, розмарин чи м'яту. Але у свої роки  мої товари чи послуги частенько виглядали диковинкою.

Проте новаторство і дало плоди, які багатьом тільки мріялося. Але про них іншим разом.

Сказаним тільки хотів підкреслити свій досвід в питаннях започаткування власної справи, її втілення та  юзання 😊.

Так ось.  Були і такі справи, коли потрібно було швидко заробити кошти. Із сьогодні на завтра. Це справа про яку розкажу  в мене відноситься до вдалих. Не дивлячись на те, що її  використовував лічені рази. Облишив її тільки тому, що морально не відчував себе у своїй тарілці.

Були складні часи, я працював помічником інженерів в конструкторському штабі електроніки одного з інститутів міста, одним словом  паяв розробки різних схем по електроніці та електротехніці що розробляли інженери. Робота не бий лежачого, 80% робочого часу було в різному раз*іздяйстві, якщо чесно. Але і з/п була відповідна, 150-170 рублів  СРСР,  це щось на кшталт сьогоднішніх  за відчуттям. 10 – 12 тис. грн.  Але всі порівняння умовні та оманливі, адже за 150 рублів можна було купити 750 буханців хлібу, і буханець був по 1 кг, а зараз за платню 10 тис. грн ти купиш біля 150  хлібин в перерахунку що вони теж по 1 кг. І згадані 150 рублів  були нікчемні, якщо порівняти з тим, що стільки ж коштували посередні джинси. Джинси зараз, ніяк не можуть коштувати 10 тис.

 

І підходить до мене товариш і каже: - пішли зі мною, заробиш гарні гроші. Потрібно попрацювати на  цвинтарі.  Реставрувати пам’ятники. Робота легка.  Не знати чому, але я згодився. І в день заробляв біля 400 - 500 рублів. За день три місячні зарплати!!!

Що ми робили. Я  брав дротяну щітку і поливаючи водою зчищав мох з пам’ятників могил. Після такої чистки пам’ятники були як нові, свіженькі, чисті, це мене тоді і вразило. Вражало і замовника, адже різниця до і після просто була що вражає. Виявляється зчищати оцей багаторічний мох та пилюку не складно, пам’ятник чиститься за 20-30 хвилин. А мій напарник, брав  пензель та бронзою поновлював надписи на могильних табличках, поки я чистив один об’єкт. На все про все   тратилося хвилин 30-40 в залежності чи хотів навколишнє прибирання замовник від рослин, бур’яну тощо.  Оплата була в середньому 50 -70  рублів, але звісно за подвійні могили було за 100.

Працювали в перед дні свят, коли масово люди ходять на цвинтар. Достатньо було вийти опівдні і до вечора ти  міг  почистити до десятка об’єктів.  Гроші були зразу, ти йшов з пустими кишенями, а ввечері ти вже заходив в будь-який ресторан як поважна респектабельна людина😊😊

Не знаю, наскільки цей підробіток зараз актуальний. Тим паче в Польщі.  Напевно існують клінінгові компанії, які слідкують за могилами. Треба вивчати питання. Суть ідеї в тім, що  не потрібно мати на старті великі кошти для оновлення пам’ятників. І гроші за виконану роботу є зразу.

Про наступний успішний і гарний бізнес розкажу згодом😉

Бізнес на чаях - дивіться тут.