Совок

 

Совок

Яке солодке слово для багатьох – СРСР! Ностальгія, штука серйозна. Жили люди в часи сталінські і рахують ті часи найкращими. Жили при совку хрущов-брежнєва – рахують ті часи найкращими.  

Вкрай критично ставлюся до того часу,  оскільки міг  вкушати його від свідомого свого часу,  а точніше, як пішов в перший клас в 1972 році.  Отож припало щастя стояти в чергах за продуктами  промисловими чи харчовими пів дитинства…  Але  і гріх відкидати  згадки про часи добрі. Ніколи не забуду наприклад, навчання в ПТУ !  Фахово  (вчителі були просто клас!) і добротно. Вибачте, але кормили на убой, як кажуть. Була столова, мабуть зі стандартним набором – макарони, перловка, картопля топтана, гречка --- ну типово і стандартно в гарнірах.  До них м'ясо гуляш, риба, таких різновидів що зараз таких нема і близько в продажі, котлєти…Звісно і перші блюда.  А як на практиці, то снідали, обідали а то і вечеряли прямо на заводах, але не порушуючи наше учнівське меню по кількості і якості.  В ті часи вся їжа була натуральною.

Певно, багато, хто знає,  про що кажу. Коли молоко було в скляних пляшках, чи в пірамідках тетрапак. ))) Пам'ятаю, що  з 30-35 учнів, регулярно відвідували уроки та практику чоловік з 12-17. Тому, в столові можна було двійну чи потрійну порцію замовити їжі. Точнісінько так, як зараз  в парламенті тиснути  кнопку за іншого…  Змагалися, чи то 3 стакани сметани випити чи то чотири…  Ну а молоко звісно, нам електро-газо зварювальникам - бери та не хочу…  І нам ще все це казенне не подобалося! В той час, коли вся молочка була натуральна, без порошкова, м'ясо не було бройлерною біомасою,  а супи були як домашні.

Інший факт совку. Хто скаже, скільки було в м. Мукачево, при сересере, де  можна було замовити шашлик?  Ядрьоний такий, жувати який  було, все рівно, що покришку колеса МАЗа. Був «Якір», «Ластівка», «Вишня», «Зірка» і далека «Красна гірка»… Всі  в стилі «Плакучої  Іви» з фільму «Бріліантова рука»…  Врешті і кафе було не більше.  

Пляж при СРСР. Відомий, в центрі міста. Це рівно так було, як зараз десь на Балатоні!  І не тільки в центрі міста але і в Підгорянах та в Паланку!  Річка теж, була ширшою, не було водорослі, слизі, дінце було  вимощене річковим камінням .  Ми навіть ходили купатися на озера, такі як «Кірпічка»,  чи  біля Червоної гори, та ін.

А зараз найбільш ностальгічне. Заводи – Завод комплексних лабораторій (ЗКЛ), Мукачівприлад, Керамплитка, Завод залізобетонних конструкцій  Пряшівська, Завод залізобетонних конструкцій (Духновича), Точприлад, Завод торгового обладнання (ЗТО), Елеватор, М’ясокомбінат, Радгоспи та колгоспи, Цегельний завод, Плодоконсервний комбінат Ужгородська, Плодоконсервний комбінат Берегівська, Винний завод Духновича, Винний завод Свалявська, Меблевий комбінат, Хімчистка, Загальне харчування ( Общепит), Пивзавод, Лижна фабрика, Трикотажка Мрія, Трикотажка Бороктелеп….  Це підприємства де працювали сотні і тисячі (!!) працівників.

Аеродром та військові частини – окрема тема… танки їздили вулицями міста ( моєю – десятки раз!)  Літаки літали над містом, як винищувачі, так і  вантажні чи пасажирські. Навіть було, що вилітав декілька раз з м. Мукачево у відрядження, мабуть це був 1987 рік. !!  Місто жило дуже активним чином, не зважаючи на те, що ми навішуємо ярлик совковості на той пройдешній час.

Таке «виховання» звісно породило сьогоднішній клас люмпенату, причім різного «збочення». Каста блатних, а це різної масті директори, завідуючі магазинами, ресторанами, різними базами та іншими точками розподілу матеріальних благ по-народили рогуль,  останні які продовжують генотип свого роду, але вже у сучасному вимірі.   Нікчеми того часу по-народили сьогоднішніх гопників, різних плакальщиків, котрим нічого не до вподоби та інше бидло. Інтелектуали по своєму виростили-виховали  своє чадо, і зараз вони є лікарями, адвокатами чи юристами, чиновниками, у яких виросли липкі руки.  В любому випадку совдепія дала світу свого гомо-сов’єтікуса, який прямо чи через своїх нащадків ностальгує і вірить брехні, в якій вони росли з малечі. І щоразу вийдуть голосувати за косату брехачку, чи  популістів чи за будь-кого за дві пачки гречки. Бо ностальгія ж….

----------------

В мене є мануфактурка. Яка виробляє продукт, який мої клієнти назвали мольфар-продуктом 👀👻  Аніж буду попрошайкою на донати, то краще запропоную щось з того, що виготовляє ця мануфактурка. Бути крафтовим виробником продукції в нашій країні, це своєрідний патріотизм якщо не героїзм.  Якщо бажаєте підтримати мій блог, то не донатами прошу а ось цими натуральними, пробіотичними  чаями, які мають вже сотню позитивних відгукі!!! Мій "Янко-чай", який отримую на підставі багаторічних пошуків, вивчення теми та особистої фінансової агрегації в тему,  є  потужний носій вітамінів, мікро-макроелементів, гарний пробіотик після Ковіду, та потужний антисептик до Ковіду. Відгуки у Вайбер групі тут  чи прямо на сайті . Дякую за увагу!