Чи я мольфар?

Увага, присутній суржик!

 Чи я мольфар?

____________________________

Стосовно запитання, чи я мольфар?

Ща! Ага… Карпатський!  Живу в берлозі з ведмедями та вовками.

Цю дурну звістку певно розповсюдив хтось з мого оточення.  Мабуть то була одна жінка, в якої язик прикований до роту, як Прометей до стінки. Але нехай :-)  

Років з 15 тому я сильно був здвинутий на містичне, на парапсихологію, на метафізику. Одні дирижаблі були в голові.  А перед цим на релігії. Вичитав всі, від реінкарнації та колес сансари і до скрежету зубів в пеклі. Мало не освятився  в зіркових  водах Гангу, тобто нашої річки  після каналізаційного стоку, під мантри свідків єгови, і чолом хотів вже відбити в церкві службу, чи то православній, чи греко-католиків.  Бо оженитися не міг на жінці не з мого церковного племені, оскільки її родина була греко-католиком, а я був нахрещений хворою хвантазією римо-католика, звісно за моєї згоди, коли мені було 2 тижні від народження. Тож потрібно попу було довідку про ухилення чи як там, зречення, інакше  в церкві моєї майбутньої жінки сезон охоти не могли відкрити, і в ніяку не можна було пройти відповідні весільні процедури вінчання чи вкусний пікнік на обочині. А не проходження обряду  вже  б рахувалося дурним тоном, і я як вихована людина дозволив, щоби католицький піп наклав на мене анафему без кофеїну. Врешті народ від мого поступку  весело радів, як папуас від галстуку і я оженився. І  таким чином, вже не виглядав, як жаба на дирижаблі.

Отже, в сумі всіх мої духовних походеньок, був вже непогано озброєним юним красенем атлетичного походження людиною.  Відкривалися чакри, і я бачив  хворі органи та міг ловити  злодіїв, вказуючи на його прикмети. Коли запитували мене – а Вася має ліву жінку? – то не виглядав як ковбой на допросі у корови, відповідав -   стрибає в гречку, а як же!.. Врешті своє життя бурно скерував у фінансові потоки, і було мені від такого мольфарства добре. Тільки тоді не знали такого слова  «мольфар». То зараз мода така. Був звичайним маніяком штукатурної цегли.

Однак з часом, в результаті глибоких роздумів, медитацій, виявляю 3-5 законів всесвіту, які начисто руйнують мої уявлення, ідеалізації. Формується філософський камінь, і відкидаю всі «плєвела» від зерен. Я підтримав все що інші наговорили, крім того що вони сказали.  В сухому залишку – цинічний прагматизм, без містики, езотерики чи святостей.  Це в того, які Рейкі  проходив, йогу, та «мольфарські» штучки. Відштовхнувся одним словом – як Тітанік від бархану.

І стало гірше. Якось стало  прісно. Навіть закохані дівчата, які ходили в поля, збирали пестики та тичинки для оплодотворєнія пчол – не бентежили мою велику сілу трєнія…   На великі запитання, над якими б’ється людство – в мене знайшлися відповіді, і дивуюся, чого-то потрібно ламати списи, коли все зрозуміло.  Примітивні питання – чи є бог, інопланетяни, хто ми чи звідки, чому хворіємо чи вмираємо… вибачте за бахвальство – дитячий лемент… Я ж кажу, стало трохи прісно і жити… Однак, маючи попередній досвід, то трохи заземляю себе, щоби не забрів куди не треба, як Волга в Каспійську лужу.   

Приблизно такі відчуття має і біохімік, який бачить людину, але бачить не так як простолюдин, а як який небудь пристрій. Так, людина для нього це оболонка із  епідермісу, дерми і підшкірно-жирової клітковини (гіподерми). Під якою   – білкова маса з витягнутих клітин, які подразнюються від нервової системи і відповідають на нього скороченням. Потім органи – ціла фабрика… І такий біохімік теж нудьгує… Він багато знає! Від такого пафосного фіналу важко.

І коли закидають – та сходи до цього .. «мольфара»… Та який я мольфар !? Від того, що  я розкажу, легше не стане. Оці всі карпатські мольфари у вишиванках чи нарочито спартанському вбранні, до яких в’ється стежка скрізь гори… Жінки полюбляють красивих, розумних і багатих потвор, а ці… і що в них вони бачуть? )) «Мольфарів» які творять добро? Мольфарів, які дуже набожні, духовні, смикають Бога за рясу? ну-ну…

Зло існує рівно в тій мірі, скільки і Добро. Не може бути Добра без Зла. Як не може бути Світло без Темряви. А як побачити світло на фоні світла? Світло, можна побачити тільки на фоні Темноти.   Перший закон Всесвіту - - дуальність. Ну… щодо Всесвіту в мене є свої міркування, але поки в якості фону для пояснень, нехай буде він. Це як в математиці, коли потрібно що небудь довести, то беруть за основу припущення.  Світ має Початок і має Кінець. Принаймні в нашому вимірі. Світ  має полярність – плюс-мінус.  Є темрява і є світло. Є північ-південь, солодке-кисле, гаряче-холодне, чоловік-жінка, день-ніч і т.д. тисячі протилежностей. В релігіях жодний бог без сатани чи іншого персонажу зла навіть і не буває. В релігіях теж дуальність у всій красі – святий –грішник, пекло-рай, і т.п.

Світ живим може бути тільки в дуальності.  В лінійності. Коли є початок і десь – кінець. Народився –помер.  Почалося – закінчилося. Світ не може існувати в одній полярності! Тоді нема життя! Нема руху від однієї точки в іншу. Нема Великого вибуху. Є тільки одна маленька точка,  і все в цій маленькій точці. Ні планет тобі, ні галактик, ні всесвітів… Одна точка. Але стається вибух.

В чешує как жар горя, смажать дєвочкі угря…

Почалося життя. Бог вибухнув, і розпластався по всесвіту. Його не стало. Але в той час він є у вигляді всього, що розходиться від вибуху. В мене Бог, то не дідик на хмарі, гадаю, здогадалися. І взагалі він не особа чи особистість в мене. Але до «нього»  ми ще дійдемо. Це як у класиків, в яких є один невеличкий недолік – вони трошки умерлі…

Отже. Треба витримати напружену паузу,а потім сказати - Перший закон всесвіту це дуальність.

Щоб інтелігенція не оторвала мені імідж,  - другий закон – рівновага.

Яка б не була ентропія і формула другого закону термодинаміки, та навіть і першої, ВСЕ у всесвіті має свою МІРУ. Свого роду рівновага. Закон врівноваження сил. Тут і протидія, і закони про енергію і все таке. Чи може корабель плисти накренившись? Ну до певної міри – може. Якщо не захитає його чи вітер, чи буря. Чи може людина нормально ходити, як одна нога шкульгає?  Може, але …  а як нема ноги? Ну так одна ж то є! Ось так і у всьому, є закон врівноваження. Він працює і на рівні тонких енергій.

А тепер скажіть мені. Чи може бути мольфар добрим? Або поганим? Ну можуть… як і одноногі люди ходити. Тільки ось добрий, як і поганий, однаково черпають з протилежної сили. І опираються на протилежну силу ! І казати, що той, чи інший мольфар – святі люди? І чомусь більшість з них виглядає так, ніби їх аіст п’ять раз роняв поки привіз на цей світ божий. Я про алкоголь, якщо що…  

Тому моя тема мольфарства, підходить  особам не зрілим. Їм краще увірувати в Бога, святого чи мольфара, бо буде користь. Але, щоби я з себе видавав божество – вибачайте… Навіть самий самий, що є мольфар, насправді – не такий же і мольфар ))) Заговор обречонних якийсь…

На днях я сходив в Рай. Я ж мандрую куди хочу.  В християнський потрібно було зайти. Давно не ходив , необхідно було знайти Петра, Василя, моїх знайомих, побалакать… Яку боротьбу з вестибулярним апаратом я там провів,  і чому там на нерест ніхто не ходить – розкажу іншим разом.  На цьому закінчую, бо я устав радуватися за інших. 😉

--------------------

В мене є мануфактурка. Яка виробляє продукт, який мої клієнти назвали мольфар-продуктом 👀👻  Аніж буду попрошайкою на донати, то краще запропоную щось з того, що виготовляє ця мануфактурка. Бути крафтовим виробником продукції в нашій країні, це своєрідний патріотизм якщо не героїзм.  Якщо бажаєте підтримати мій блог, то не донатами прошу а ось цими натуральними, пробіотичними  чаями, які мають вже сотню позитивних відгукі!!! Мій "Янко-чай", який отримую на підставі багаторічних пошуків, вивчення теми та особистої фінансової агрегації в тему,  є  потужний носій вітамінів, мікро-макроелементів, гарний пробіотик після Ковіду, та потужний антисептик до Ковіду. Відгуки у Вайбер групі тут  чи прямо на сайті . Дякую за увагу!