Невеличкий тред про життя в Польщі

Занесло мене в місто Щецин. Знаходиться воно на кордоні із Німеччиною. Портове місто з яскравою архітектурою. Я взагалі не планувала нікуди їхати, але вийшло так, шо друзі наполягли і я зважилась шось змінити у своєму житті. З КП добиралась туди 31 годину.

Коли добралась до місця мене вже чекали друзі та квартира в самісінькому центрі міста. Квартира була дуже велика та простора. З чудовими видами на місто. Жили ми компанією, всі друзі з мого району, тому нам ніколи не було сумно і ми майже не сварились, хіба побутові непорозуміння

Балкон вітальні був прямо навпроти готелю Novotel. Мені настільки подобалось як вночі світила ця неонова вивіска у вікно, шо коли у мене було безсоння, то я просто сідала на диван та наче загіпнотизована дивилась на неї. На мене вона мала такий ефект як ота жаба із Футурами)

По приїзду я майже три тижні сиділа без роботи. Польський я не знала від слова «зовсім», а інгліш тут майже ніхто не використовував, окрім туристів. Допомогла мама мого друга, яка була вже там досить довго. Знайшла кілька людей, до яких я могла ходити прибирати раз на тиждень.

По сарафанному радіо рознеслось і я почала ходити ще до кількох людей. Перший вихід на роботу був дуже жосткий, бо я незнаючи мови, мала доїхати у село за 30 кілометрів від Щецина, щоб прибрати в приватному будинку, що мав 270кв.м. Там жила сім’я місцевих ландшафтних дизайнерів.

Хазяйка будинку виявилась дуже прискіпливою, я прибирала дуже довго, прибрала тільки один поверх. Я приїхала туди на 9 ранку, а закінчила о 8 вечора. Вона відвезла мене зупинку автобуса, шо була посеред поля і висадила там. Одна, невідомо де, автобуса нема. Я розплакалась.

Цей переломний момент я пережила. А через два тижні повністю втягнулась у графік та роботу. Складалось таке враження ніби я так жила все життя, настільки звикла до такого режиму. Встигала все і на роботі, і прибрати вдома і готувати їжу і на себе трохи часу ввечері залишалось)

Так як жила я в центрі, було дуже зручно добиратись до будь-якого пункту призначення. Моя станція називалась «Брама портова» - це найбільша транспортна розв’язана в місті. Усі автобуси і траліки проїжджали через цю станцію. Громадський транспорт в Польщі-це цукерочка.

Мені пощастило зустріти гарних людей у Польщі. Вони мені допомагали, хоча толком нічого не знали про мене. Підвозили мене на роботу, знаходили нових клієнтів, дарували приємні дрібнички. Це дуже контрастувало на фоні розповідей моїх друзів про поляків з якими вони працювали.

Я прибирала в одної жінки, з нею жив її дідусь. Йому під 90 років, але він при ясній пам’яті. В нього супер круте ім‘я - Курт. Він любив, коли я приходила, розповідав мені всякі історії, щоб мені було веселіше прибирати та завжди мене хвалив хазяйці будинку) надіюсь він ще живий)

Коли я вже мала їхати додому, то майже всі мої клієнти дарували мені прощальні подарунки. Це були  елітний лікер, колекційний чай в гарній коробці, одяг та смаколики. Мені було важко повертатись, але я дуже сумувала за батьками.

А тепер трішки про цікаві місця. Найулюбленіше місце в Щецині - це Galaxy Centrum. Це великий торговий центр із суперським дизайном. Там купа брендових магазів від Сефори до Кропа, в також ресторанчиків та фаст-фуді в.Майже весь свій вільний час я проводила там))

Ще один ТЦ, але трішки менший та простіший - це Kaskada. Там теж прикольно, але не так як в Галаксі. Була там лише два рази, шоб купити подарунки на день народження комусь із друзів.

В Щецині також був маленький аніме шоп http://Yatta.pl. Я дуже жалію, шо не змогла туди потрапити. Якби я дізналась про нього раніше, то лишила б там всі свої гроші. Там не тільки аніме тематика та манги, але й різний гік мерч.

Ще один класний магазинчик - Flying tiger. Там продаються всякі дрібнички. Яскраві блокноти, окуляри, фігурки, іграшки, посуд, прикраси і ще багато багато всього.

В Щецині надзвичайно багато точок з кебабами. Я перепробувала багато, але мушу сказати, що тільки один запав мені в душу. Це малюсінький заклад ZaZa Kebab на три столики, шо був біля мого дому. Там працював турок, який емігрував у Польщу 7 років тому. Готував супер смачно!

Моя найулюбленіша архітектурна споруда - філармонія. Нагороджена європейською архітектурною премією у 2015 році. Я дуже люблю полігональний стиль в дизайні. Супер стильна будівля, так ще і світиться різними кольорами в залежності від подій у місті)

Один раз була в парку біля міської ратуші. Там дуже гарно весною, по боках головної алеї ростуть різнокольорові крокуси. А розлогі дерева лише підкреслюють довершену симетрію парку)

Головна артерія міста - річка Одра. В місті велика кількість мостів, що дарує ландшафту чарівності) а вечірня набережна та круте освітлення ще більше доповнюють атмосферність)

Окремо хочу зачепити тему графіті. У Щецині його дуже багато, особливо під мостами. Там знають толк у цьому. Виглядає супер сучасно та круто. Окрему нішу займають футбольні графіті. У міста є своя футбольна команда - Погонь.

Футбольне життя кипить, багато матчів, ультрасів. Скрізь продається мерч місцевої команди. Люди ходять в шарфиках, носять значки, ленточки, кепки.

Плавно переходжу до хавки. Якшо чесно, я трохи сумую за польськими продуктами. Благо зараз їх можна купити будь де. Але є такі штуки, які до нас не нажаль не возять( Але коли була в Польщі, то сумувала за домашніми творогом, бринзою овочами. Парадокс)

Ось цей радлер з грейпфрутом  просто пушка. Я майже не вживаю алкоголь, можу десь колись випити пива. Але окосім назавжди в моєму серденьку. Він легкий, освіжаючий та має приємний смак. Не зрівняти з нашими аналогами.

Я люблю усілякі йогурти, десерти творожки та пудинги. Вибір був просто завались. На жаль, не змогла найти в неті саме ті, що я купувала. Але смачне було майже все.

І найбільше за чим я скучаю - це готові салатики з різними смаками. Найулюбленіші були з тунцем, з гіросом, шашликом. Вони дуже ситні, ніжні на смак та текстуру. Коли впадлу готувати шось то просто знахідка. Зустрічала ще шось схоже на шубу та Олів’є, але постремалась брати))

А ось готові вареники з магазину не дай Боже купити. Вони огидні та зовсім не смачні. Якшо в нас ще можна шось обрати більш менш, то там повна труба. Поляки у вареники не вміють взагалі.

Скидала мамі фотки, шо я там купую та їм)) знайшла в архіві) приблизно ось так виглядав мій «споживчий кошик». М‘ясо та фарш у Польщі теж дуже якісні. Котлети, відбивні, тушковане та печене м‘ясо було ідеальним на смак, без лишнього жиру та хрящиків.

За час перебування в Щецині мені вдалось відвідати блошиний ринок. Порівняно із іншими ринками такого типу, то він займає велику площу. Здоровенний ангар і вся прилегла територія біля нього. Там можна було купити будь шо, техніку інструменти, меблі, одяг, іграшки. Я купила валізу

Ну і під фініш залишила найцікавіше. На колективний відпочинок за містом вдалось зібратись тільки двічі. Перший раз ми їздили за місто, на базу пейнтболу. Нас була велика компанія, вистачило на дві команди) так я люблю грати кс, та всякі шутери, для мене це був крутий досвід)

Адмін на базі формує команди та сценарії гри. Видає кульки з фарбою, маски та костюми. Був класичний  сценарій із захватом прапору. Мені один раз вдалось захопити прапор та донести його до точки) було дуже захоплююче і я пам’ятатиму це на все життя)

Друга вилазка - ми катались на каяках по Одрі. Нам видали жилети, в каяку сиділи по двоє. Через пять хвилин я вже навчилась правильно гребти і згодом лише розслаблено поглинала сонячні промені, слухала шум води та спів птахів. Триває це задоволення годину і цього цілком достатньо. Я б залюбки покаталась ще раз. Такі покатушки заспокоюють, дарують почуття гармонії та душевного комфорту)

Holi_Grey (твиттер)

Нагадую, що читач може придбати від моєї мануфактурки мольфар-продукт, потужний пробіотик після Ковіду, та потужний антисептик до Ковіду  – Янко чай. Відгуки у Вайбер групі тут  чи прямо на сайті