Як я зустрів у українському санаторії сєпаршу з дири.

 

Моя сестра інвалід. В неї проблеми з хребтом, були операції, і тепер вона мучиться все житті з болями у спині. Цього року вона отримала путівку в один з санаторіїв, там де профілактика проблем опорно рухового апарату. Я мав місію її туди привезти. Сьогодні вранці ми приїхали в санаторій, приймальне відділення, бюрократія, папірці - все що притаманно таким державним установам совкового типу з налітом капіталізму у вигляді маленьких крамниць, кафетерію та аптекі на території установи. 

Одразу скажу, що я побачив там велику кількість літніх людей, а також багато молодих хлопців на колясках, з палочками, без рук без ніг. Ви все вірно зрозуміли. Ці хлопці військові, проходять лікування і реабілітацію. Сестру поселили на обсервацію в окремому корпусі, після того, як вона здала тест на ковід, це так треба на добу, потім їх переводять вже в свій постійний номер, а поки відпочивай, поїсти принесуть до номеру. 

Ми піднялися на поверх , який був взагалі пустий. Жодної людини. Ми знайшли свій номер, зайшли інтер'єр, це окрема історія, можете уявити. Я вийшов знову на поверх і побачив біля ліфту жіночку років за 40 приємного вигляду. Я звернувся до неї, спитав як тут взагалі , як їжа. Вона з охотою відповіла. Я сказав, що в мене сестра отут у номері, можливо ваша сусідка, можете познаймитися, можливо вам буде не так сумно. Розмовляв я з нею російською (не судіть суворо, укрАінскій регіон). Вона познайомилася з сестрою, спитала звідки вона. Сестра каже : з Донбасу. О! Я тоже із Данбаса, із Данецка. Чоого? Як?

За  хвилину чувіха розповідає, що воно приїхало зробити укрАінскій загран паспорт, і поки його роблять, вона вирішила потратити укрАінскую пенсію на оздоровлення. Але не дуже їй тут все, тому що "вакзал красівий, а тут я приєхала, шото нє очінь". Потім без переходів воно починає розповідати, як воно зламало хребта на літургії за покійною свекрухою. Я упала со свєчками, а свєчкі нє патухлі, розповідає оце. І тут я починаю розуміти, що переді мною справжнє сепарське ракло. Ще повністю провославнуте на усю макитру. 

Відкрите декольте з цицьками, золота цепура на цицьках, а в руках пакет з зображенням київо печерської лаври. 

Я починаю її морозити, вона пропонує сестрі прогулятися к морю, ми обидва кажемо, що в нас є ще діла, і взагалі досвіданія. Вона пішла, а я сказав сестрі, щоб вона з нею не спілкувалася, і морозила її, якщо зустріне. Я спустився у двір, ще раз подивився на хлопців у колясках, і подумав : як таке може бути, що отут в одному дворі сотня хлопців інвалідів і оце пиздувате створіння на одних та тих же умовах? До того ж отаке припізжене. Бо я точно знаю, що на Донбасі достатньо адекватних розумних людей, але ж приїхала сюди саме вона. Я привітався з хлопцями, вони спитали цігарку, пішов купив їм цігарок та лимонаду, та поїхав до себе. Поки їхав, задавався питанням : скільки ще? Ми будемо жити в своєї країни серед отакого лайна та укрАінцев?

А якщо Ви дочитали до цього моменту, то дякую Вам і гарного дня. Сподіваюся, цей шматок лайна не довго зможе витримати на українській землі. Слава Україні.

Нарідний комісаріат

https://twitter.com/Paintman2015/status/1432676215706488835

__________________________

Відкрити бізнес за одну зарплату - матеріал викладено тут.

_____________________

В мене є мануфактурка. Яка виробляє продукт, який мої клієнти назвали мольфар-продуктом 👀👻  Аніж буду попрошайкою на донати, то краще запропоную щось з того, що виготовляє ця мануфактурка. Бути крафтовим виробником продукції в нашій країні, це своєрідний патріотизм якщо не героїзм.  Якщо бажаєте підтримати мій блог, то не донатами прошу а ось цими натуральними, пробіотичними  чаями, які мають вже сотню позитивних відгукі!!! Мій "Янко-чай", який отримую на підставі багаторічних пошуків, вивчення теми та особистої фінансової агрегації в тему,  є  потужний носій вітамінів, мікро-макроелементів, гарний пробіотик після Ковіду, та потужний антисептик до Ковіду. Відгуки у Вайбер групі тут  чи прямо на сайті . Дякую за увагу!