Мені років 10-12. Відмучив школу загальну та школу додаткову
(музикальну), і смакую настання канікул. Але твоїм відпочинком розпорядилися по
іншому - "путьовка" в піонерський табір. Недалеко, за 70 км, але в
той час, коли не було мобільного телефону, то все рівно, що на Камчатку
кудись...
Цей табір, влучно назвали москалі - лагерем. Бо він саме
такий і був. Ранковий підйом в 7 годин ( 9 Москви, тоді було*) під звуки
кларнету, на якому грав якийсь "дєд" піонер, котрий вже другий чи
третій тиждень удостоївся мати це високе звання трубача. Ти в червневий
прохолодний ще у високих горах, дощливий день мав за 10 хв вийти... вилізти на
якесь полоненне плато на... лінійку. як в армії, як на зоні, лагер ж...
Там щось пиZділи 10 хвилин про
патріотизм, який має бути в нас впродовж нового дня, після чого гнали отару
відпочиваючих робити порядок в "казармі", себто в кубриках де нас
тримали на ночівлю. Годині о 8 чи 8.30. виганяли в столову, не пам'ятаю вже,
який я мав апетит, і оскільки це стерто з пам'яті, вважаю що кормили
більш-менш, як для такого піонерського щастя потрібно. Я із сім'ї, де батьки
завжди тримали курей, гусок, поросят, кроликів, індиків іноді, то ж не був
виголоданий, проте совок, впевнений буде мати яскраві враження про соціалізм в
столові, 100 %.
Якийсь особистий час в тих таборах для дітей був. Це пам’ятаю.
Десь полазити, щось подурачитися – не без цього. Проте загальне враження було однозначне -
тебе запритулили за грати. По неділям приїзджали батьки, і я з братом просто
ревали – заберіть нас додому. «Путівка» було на 4 тижні, і батьки, тричі
отримавши гідроудар сліз, таки забрали нас на третій тиждень.
Ми не були мамкіними синочками, бо хуліганили в районі добряче. Декілька раз
викрадали мотоцикли знайомих, за нами гналися міліціянти, навіть ловили нас, могли вийти банда на банду
і таке інше, і якось з цього всього ми вилазили… Але оцей довбаний «лагерь» - це психологічна яма в кожного з нас, хто в
Союзі полюбляв вільне життя, свободу.
*На наших годинниках активний, тобто робочий день починався в 7 годин. Певно, то був європейський час, чи то
Київський… не знаю… Завжди в розмові та
і взагалі в житті, люди між собою уточнювали, по якому часу домовляються. По «географії» в нас на Закарпатті, все відповідало
не московському часу. Наприклад
світанок, коли ось ще темно, але вже розвидняється, в першій половині січня
місяця, припадав десь на годину 7.20…
Проте, по Москві, це вже було 9.20. Отже, ми мали сидіти в класі школи на 7
годину. Тобто вставати приблизно о 6.00 -6.20. хто як вже від школи знаходився по дистанції.
______________
В мене є мануфактурка. Яка виробляє продукт, який мої клієнти назвали мольфар-продуктом 👀👻 Аніж буду попрошайкою на донати, то краще запропоную щось з того, що виготовляє ця мануфактурка. Бути крафтовим виробником продукції в нашій країні, це своєрідний патріотизм якщо не героїзм. Якщо бажаєте підтримати мій блог, то не донатами прошу а ось цими натуральними, пробіотичними чаями, які мають вже сотню позитивних відгукі!!! Мій "Янко-чай", який отримую на підставі багаторічних пошуків, вивчення теми та особистої фінансової агрегації в тему, є потужний носій вітамінів, мікро-макроелементів, гарний пробіотик після Ковіду, та потужний антисептик до Ковіду. Відгуки у Вайбер групі тут чи прямо на сайті . Дякую за увагу!
